Зв'язок між мікроеволюцією і макроеволюцією, який міг би відкрити нові підходи до розуміння глибинних біологічних процесів, нещодавно був запропонований співробітником кафедри інтегративної біології Техаського університету в Остіні, доктором Оуеном Гілбертом. Стаття опублікована в рецензованому журналі Rethinking Ecology.
У своїй роботі Гілберт припускає, що існує альтернативна сила еволюції, яка діє нарівні з природним добором і призводить до синергетичного ефекту. Такий ефект ми сприймаємо як прогрес життя, відчутний з часом. Нова концепція доповнює теорію еволюції Дарвіна і зачіпає питання, які вона залишила без відповіді.
Цілеспрямована еволюція
Замість того, щоб припустити, що природний відбір стосується видів, які давно збереглися, або що він працює "на перспективу", Ґілберт переробив основи еволюційної теорії та продемонстрував, що еволюція відбувається цілеспрямовано, невипадковим чином.
Гілберт виокремлює генетичні одиниці та часові рамки довгострокової еволюції. У той час як природний добір змінює частоти генів усередині видів, якийсь процес змінює загальний комплекс генетичних систем, включно з генетичними кодами і генними мережами.
Виникають свого роду "нагороди", біологічна природа яких поки неясна. Гілберт припускає, що "природна винагорода" також стосується циклів розширення і вимирання, які відбуваються протягом мільйонів поколінь. Іноді подібний процес займає майже мить, життя кількох поколінь, але найчастіше йдеться про тривалий еволюційний час.
Чому винагорода?
"Усі попередні теорії макроеволюції припускали, що природний відбір є єдиною силою, - пише Гілберт. - Це означало, що дослідники повинні були або екстраполювати від мікрореволюції до макроеволюції, або повірити в природний відбір, який сам по собі є фальсифікацією".
"Основна перевага виклику природної винагороди як окремої сили полягає в тому, що природний відбір може бути використаний для пояснення покрокового походження складних рис".
Формуючи аналогію з економікою, Гілберт стверджує, що природний добір відіграє роль сліпого винахідника природи, створюючи складні "товари" для широкого ринку, тоді як природна винагорода виступає як сліпий підприємець, поширюючи складні винаходи на природні середовища.
У світлі природної теорії винагороди Гілберт розглядає питання еволюції, пояснює пріоритет статевого розмноження і чому "з нізвідки" з'являються раптові сплески еволюційних змін. Гілберт також досліджує питання про те, чи можна вважати заміну динозаврів ссавцями кульмінацією еволюції.
"Тільки час покаже, чи є теорія природної винагороди правильною", - упевнений Гілберт. - Отримані дані показують, що її основні припущення виправдані і теорія має перспективи у вирішенні біологічних проблем".
І далі: "... еволюція пояснюється як очікуваний результат двох детерміністських еволюційних сил, природного добору і природної винагороди, що діють разом без передбачення майбутнього".
